Коли написані конспекти (Короткі історії для душі)
Кожен учитель- філолог є романтиком. Пропонуємо Вашій увазі ліричну сторінку нашого сайту.
Короткі історії для душі
Троянда
Німецький поет Рільке якийсь час жив
у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою
француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже
старша жінка і просила милостиню у перехожих – завжди на тому самому місці,
нерухомо, як статуя, з протягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині,
а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
-Чому
ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
-Ми
мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, - відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з
гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом
жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям
підвелася, схопила його за руку й поцілувала її.. І пішла притискаючи троянду
до грудей.
Цілий тиждень її ніхто не бачив. А
потім жінка знову сиділа на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і
раніше.
-Чим
вона жила всі ці дні, - спитала молода француженка.
-Трояндою,
- відповів поет.
Бруно Ферреро
”Троянда також важлива”
Книжка
Первісток однієї багатої
сім’ї приїхав додому в переддень отримання диплому. У їхній родині й серед
знайомих було заведено вручати випускникові вищого навчального закладу
подарунок.
Батько разом із сином відвідали
найвідоміші автомобільні салони міста, і врешті знайшли найкращий автомобіль.
Юнак був певен, що в
день, коли отримає диплом, перед його будинком стоятиме новеньке блискуче авто
з повним баком пального.
Яким же було його
здивування, коли у той довгоочікуваний день назустріч синові вийшов усміхнений
батько із… книжкою в руці…
Хлопець із люттю
відкинув книгу, і з того дня й слова не промовив до батька. За кілька місяців
знайшов роботу у віддаленому місті.
Додому привела його лише
вістка про батькову смерть.
Уночі, напередодні
похорону, переглядаючи нотатки на письмовому столі батька, знайшов … останній
батьків дарунок.
Зворушений юнак
розгорнув книгу, обережно здуваючи з неї пилюку. Між сторінками знайшов чек,
датований днем отримання диплому. Зазначена сума точно відповідала вартості
вибраного колись автомобіля.
Немає
користі від непрочитаної книги, що лежить на полиці, припавши порохом, але
серед її сторінок можна знайти те, чого давно прагнемо.
Бруно
Ферреро
«Життя
– це все, що ми маємо»
Життя саме по собі - ні
благо, ні зло: воно є вмістилищем і блага, і зла, залежно від того, у що ви
самі його перетворили
М. Монтень
На что мы
тратим жизнь!На мелочные ссоры, На глупые слова, пустые разговоры, На суету обид, на злобу-вновь и вновь. На что мы тратим жизнь... А надо б на любовь.
Сжигаем
жизнь до тла всё на пустое что-то На нудные дела, ненужные заботы... В угоду обществу придумываем маски... На что мы тратим жизнь! А надо бы на ласки.
Мы распыляем жизнь на сумрачную скуку, На "имидж" и "престиж", ненужную науку, На ложь и хвастовство, на дармовую службу. На что мы тратим жизнь?... А нужно бы на дружбу.
Куда-то всё спешим, чего-то добываем. Чего-то ищем всё-а более теряем; Всё копим-золото, тряпьё и серебро... На что мы тратим жизнь! А надо б на добро.
Волнуемся, кричим, по пустякам страдаем; С серьёзностью смешной вещички выбираем. Но сколько не гадай- всё выберешь не ту. На что мы тратим жизнь... А надо б на мечту.
Боимся радости, боимся верить в сказки, Боимся и мечты, и нежности, и ласки; Боимся полюбить, чтоб после не тужить... На что мы тратим жизнь?! А надо просто жить!
